Київська обласна організація Національної спілки письменників України

Київська обласна організація Національної спілки письменників України

27 квітня 2000 було створене Київське обласне творче об'єднання письменників, куди увійшло більш ніж півсотні членів НСПУ, які жили і працювали в містах і селах Київщини. Проте це майже не змінило  ставлення тодішнього керівництва Київської організації до своїх колег з пристоличної провінції. Формально в Раду Київської організації з гучним титулом  «заступник голови щодо роботи з письменниками Київщини»  ввели письменника з Білої Церкви Анатолія Гая, котрого навіть на засідання Ради не запрошували.

17 червня 2003, згідно постанови Президії НСПУ, відбулися установчі збори зі створення Київської обласної письменницької організації. Членство в ній визначалось у найдемократичніший спосіб: шляхом волевиявлення самих письменників. Дехто з них, особливо з пристоличних населених пунктів, котрі працювали у Києві, вирішили залишитись у Київській міській організації, а близько трьох десятків  письменників Київщини письмово заявило про своє бажання перейти у новостворену обласну письменницьку організацію.

Магістральним напрямком  діяльності активу Київської обласної організації НСПУ є створення умов для якнайповнішої творчої самореалізації, підвищення статусу і ролі письменника в культурно-мистецькому житті столичної області. Для цього у червні-липні 2003 р. новообраною Радою КОО НСПУ було проведено анкетування всіх членів НСПУ, які проживали і творили на Київщині. Ці анкети допомогли дізнатись про реальні потреби й запити, врахувати їх і розробити перспективний план, розпочати роботу з місцевими органами влади щодо вирішення невідкладних  питань.

На розгляд Координаційної ради з питань культури при голові облдержадміністрації були внесені пропозиції щодо проведення на Київщині Міжнародного Шевченківського свята „В сім’ї вольній, новій”, встановлення стипендій голови облдержадміністрації для письменників обласної організації, заснування обласної літературної премії,  випуску обласного літературно-мистецького альманаху, формування фонду підтримки письменників Київщини, фінансування  створення і випуску "Антології письменників Київщини" та інших заходів.  

Проте пасивно чекати допомоги „згори” актив молодої письменницької організації не став, і саме тому чимало із задуманого вдалося реалізувати. За ці роки:

1. Реалізовано давню мрію літераторів Київщини про заснування обласної літературної премії, яка носить ім’я одного з кращих представників Розстріляного Відродження Григорія Косинки. Першими її лауреатами стали:

• видатний новеліст із Тетієва Микола Кравчук за збірку новел «На порозі дива» (2001);
• поетеса з Білої Церкви Ніна Опанасенко за збірку поезій «Квітка-ломикамінь» (2002);
• прозаїк і кінодраматург із Обухова Василь Трубай за збірку новел «Все просто» (2003); 
• поет і публіцист Віктор Лупейко з селища Тетерів Бородянського району за книги публіцистики „Генії та лжепророки” та «У світі українських інтелектуалів» (2004);
• поет Леонід Закордонець з м. Ірпінь за збірку поезій «Висить зоря на срібній павутинці» (2005);
• поет,  прозаїк, драматург Андрій Гудима  з м.  Біла Церква  за книги поезії, прози і публіцистики в 4-х томах  (2006);
• прозаїк Анатолій Гай  з м.  Біла Церква за збірку оповідань «Розхристане буття», збірку повістей «Там, за Гіндукушем» та впорядкування антології поетів Київщини «...Ота стежина в нашім краю»  (2007);
• поетеса і прозаїк Галина Тарасюк  з м. Бровари за роман-антиутопію «Цінь хуань гонь» (2008);
• прозаїк Леонід Кононович з с. Гатне Києво-Святошинського р-ну  за збірку новел «Повернення» (2009);
• поетеса, прозаїк і драматург Ольга Довгоп'ят з смт. Козин Обухівського р-ну за збірку віршів «Мереживо моїх стежин» та книгу краєзнавчих нарисів про рідне селище (2010); 
• поетеса Галина Гай з м. Біла Церква за збірку віршів і поем «Не обминуть своїх доріг» (2011);
• поетеса Тетяна Петровська з смт. Софіївська Борщагівка К.-Святошинського р-ну за збірку віршів «Відкритий урок» (2012)
• поетеса Алла Топчій з м. Бровари за збірку «Батурин» (поема і вірші) (2012);
• поет, літературний критик  і публіцист Михайло Карасьов за збірку літературно-критичних нарисів і рецензій  (2013);
• поет-гуморист Володимир Дідківський з м. Біла Церква за збірку гумору і сатири «Став учитель депутатом» (2014).

Відзначені премією письменники Київщини одержували красиві дипломи, срібно-золоті нагрудні знаки лауреата і грошову винагороду готівкою в сумі 5000 грн.

2. Уже традиційним стало обласне літературне свято „Веселки над Київщиною”, на першому з яких  Юрій Ковалів, Олександр Яровий, Микола Герасименко, Олег Орач, Олександр Дробаха, Галина Калюжна, Віктор Лупейко, Ніна Вернигора, Олександр Стусенко, Леся Тишківська, Тетяна Полякова, Етері Басарія і ще кілька десятків письменників з Києва, Київщини та інших регіонів України провели десятки творчих зустрічей з жителями Київщини. У 2004 році воно співпало з Міжнародним Шевченківським святом і пройшло в багатьох районних центрах  області. Надалі „Веселки над Київщиною” проходили у  іншому місті  й районі області.

3. Більше двох сотень видань випущено  заснованим у 2003 р. видавництвом „Буква” у започаткованих серіях „Літературна Київщина: сучасна проза”, „Літературна Київщина: сучасна поезія”, „Літературна Київщина: нові імена” (для талановитих літераторів-початківців – авторів першої книжки). Видаються вони на конкурсній основі за рахунок зібраних спонсорських коштів. На жаль, поки що ці видання виходять невеликими тиражами без виплати гонорару. Але завдяки такій публікації автор одержує книгу, а керівництво обласної організації ставить перед обласною владою вимогу про виділення з обласного бюджету цільових коштів для фінансування таких видань і наступної передачі книг у бібліотеки області.

4. За рекомендацією новоствореної КОО НСПУ до Спілки прийнято більше трьох десятків нових членів.

5. У ході підготовки до Міжнародного Шевченківського свята „В сім’ї вольній, новій” був випущений перший номер обласного літературного альманаху „Буква” як творчої і громадської трибуни літераторів столичної області. Він був повністю присвячений перебуванню Т.Г. Шевченка на Київщині в рамках нинішньої столичної області, його літературним і художнім роботам, створеним на землі Київщини чи у далекім засланні про події, що відбувались на Київщині. Функції редколегії, комплектування портфеля матеріалами, перспективне планування взяли на себе рада КОО, редактор і відповідальний секретар альманаху. Але обласною владою на таке видання,  хоча воно й передбачене у плані заходів щодо підтримки обласних організацій національних творчих спілок,  не виділено ні копійки, тому вийшло всього кілька номерів за рахунок коштів самих видавців.

6. На десятиліття існування обласної письменницької організації 7 членів обласної письменницької організації нагороджені орденами і медалями України: лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Віктор Міняйло нагороджений орденами Ярослава Мудрого 5 і 4-го ступенів, письменники Анатолій Гай, Галина Гай, Андрій Гудима, Володимир Іванців і Євген Товстуха – орденами „За заслуги” 3-го ступеня,  поетеса Ніна Опанасенко – орденом княгині Ольги 3-го ступеня, письменник Віктор Лупейко – медаллю „За працю і звитягу”. Група членів КОО НСПУ  одержала Почесні звання України. „Заслуженого учителя України” одержав Петро Розвозчик, Віктор Грабовський – „Заслуженого діяча мистецтв України”, Сергій Шевченко – „Заслуженого журналіста України.”  Члени організації удостоювалися міжнародних, всеукраїнських та регіональних літературних премій.

7. Проведено десятки  зустрічей з керівниками Київської обласної, міських та районних адміністрацій,  в ході яких піднімалося сотні різнопланових питань щодо соціальної підтримки членів обласної НСПУ. Практично всі вони вирішувалися позитивно. Це клопотання про виділення спонсорських коштів на видання книг, про надання пільг, про медичне обслуговування та інше.

8. Проведено сотні творчих зустрічей, презентацій книг, літературних свят.

9. Діють літературні  студії при районних Центрах дитячої та юнацької творчості, багатьма з них керують члени КОО НСПУ ( Володимир Дідківський і Тетяна-Таїна Братченко у Білій Церкві,  Григорій Іваненко в Іванкові, Володимир Бубир у Києво-Святошинському районі  та ін.). Регулярно виходять альманахи цих студій.   

10. Встановлено 4 пам’ятні знаки письменникам-землякам Малишку і Косинці в Обухові, Василю Чухлібу в Українці, Паустовському та І.С. Нечую-Левицькому в Білій Церкві. Пам’ятні дошки встановлені у Білій Церкві Олесю Гончару на КПП дивізії „Прапороносців” та Шолом-Алейхему на місці його будинку. Готовий бронзовий бюст Тараса Шевченка встановлено у м. Українка, де Кобзар бував аж чотири рази.

11. З  1 січня 2004 р. за поданням ради КОО НСПУ  почалися виплати стипендій голови облдержадміністрації за вагомий внесок у культуру області для письменників Київщини, що найбільше потребують матеріальної підтримки, котра нині складає 250 грн. щомісяця без врахування податку.

За клопотанням  Ради (нині Правління) обласної письменницької  організації створено письменницькі організації у містах і районах Київщини, де є відповідна кількість членів НСПУ, котрі бажають утворити такі первинні осередки. Створення таких організацій у складі КОО дозволило підвищити статус письменників на місцях, більш плідно працювати з органами влади. Отож поруч з Білоцерківською міською письменницькою організацією з’явились міськрайонні – Обухівська та Києво-Святошинська. У стадії формування – Переяслав-Хмельницька і Тетіївська.  

12.  З початку 2011 року КОО НСПУ створила та веде свій сайт «www.koonspu.org» або «Літературна Київщина».

Проте є у діяльності молодої організації  і значні труднощі. Вся робота ведеться лише на ентузіазмі невеликої групи людей. Решта ж членів НСПУ розкидана по районах, і зібрати їх за нинішньої матеріальної скрути практично неможливо. Поштові і телефонні зв’язки, всі поїздки здійснюються лише за рахунок голови обласної організації.

На жаль, поки що через відсутність достатніх коштів залишається нереалізованою нагальна потреба в „Антологіях письменників Київщини”, хоча керівництво письменницької організації має чимало пропозицій від відомих літературознавців Києва та Київської області щодо концепції та подальшої підготовки „Антології письменників Київщини” від давніх часів до наших днів. Випущено лише  антологію поетів Київщини від давніх часів до наших днів „Ота стежина в нашім краю…” (2007), антологію до 70-річчя голодомору в Україні „Сльоза пекучої пам’яті” (2008) та антологію творів письменників Київщини до 60-річчя Великої Перемоги „З глибини всенародного подвигу” (2010). Залишаються невиданими книги через повне припинення фінансування антології прози, антології гумору, антології творів для дітей та ін.

Ведеться пошук коштів для видання друкованого органу, який би дав змогу спілкуватися через нього розрізненим письменникам Київщини. Ним може стати літературно-мистецький альманах „Буква”, перший номер якого був виданий до Шевченківського свята у травні 2004 року, а ще кілька – в різні роки, залежно  від знайдених коштів на видання.

На жаль, з обранням нового голови НСПУ Віктора Баранова протягом 2011-2014 років Київській обласній письменницькій організації довелося пережити великі потрясіння і катаклізми  – аж до її безпідставної ліквідації рішенням тогочасних Секретаріату і Президії НСПУ у вересні 2012 року. Ніяких законних підстав для цього у нової спілчанської влади не було, крім прагнення ліквідувати вогнище постійної критики за недолугі й навіть незаконні рішення щодо розбазарювання спілчанського майна і коштів.

8 грудня 2012 року письменники Київщини дали цим спробам рішучий бій. На збори з'їхалось 30 письменників із 46-ти – скільки їх на збори  ніколи не збиралось. І хоча, всупереч статуту НСПУ та Положенню Київської обласної організації НСПУ, вести збори взялися удвох голова НСПУ Віктор  Баранов та відповідальний секретар НСПУ Володимир Барна, збори за їхнім сценарієм не пішли. Всупереч величезному тиску  на присутніх з метою не допустити обрання А. Гая головою КОО НСПУ, майже годинному поливанню його брудом з боку обох керівників НСПУ, письменники Київщини розібралися, що й до чого і цілком легітимно таємним голосуванням  (16 – за, 13 – проти і 1 утримався),  всупереч тиску й навіть погрозам, обрали Анатолія Гая своїм керівником.

Тоді В. Баранов, всупереч обіцянці на загальних зборах письменників Київщини надати на Банковій у Будинку письменника приміщення для роботи обласній організації, як це було майже 10 років до того, відмовився від своїх слів, пославшись на рішення свого кишенькового Секретаріату.

Свої права і місце під сонцем  Київській обласній організації довелося відстоювати в судах. Всі процеси головою КОО НСПУ А. Гаєм у керівника і юристів Спілки були виграні, а відсуджені 72 тисячі гривень використані на спорудження у с. Трушки Білоцерківського району народного літературно-меморіального музею І.С. Нечуя-Левицького до 175-річчя від дня народження класика української літератури, який написав значну частину своїх творів у цьому селі над мальовничою Роставицею.

Після поразки владного спілчанського угрупування на виборах і в судах частина письменників, які слухняно виконували волю тодішнього керівництва НСПУ, перейшла до Київської письменницької організації, від чого наші ряди стали ще згуртованішими. Ми продовжуємо жити цікавим, змістовним творчим життям. Виходять нові книги, обласна письменницька організація поповнюється новими талановитими літераторами. Проходять літературні свята і презентації, наші колеги висуваються на престижні літературні премії і часто одержують їх.

На  жаль, внаслідок недалекоглядності та корисливості тих, хто недолуго кермував нашим спілчанським кораблем, Національна спілка письменників України перебуває у надзвичайно тяжкому фінансовому становищі. Виросли платежі за землю, електроенергію, воду та інші комунальні послуги, а прибуткове майно, яке давало доходи, внаслідок анексії Криму російськими військами і сепаратистами втрачено. Маємо збитки і через передачу наявного майна в оренду стороннім організаціям за смішними цінами.

За роки роботи команди обраного головою  НСПУ М. Сидоржевського якихось обнадійливих позитивних змін у пошуках виходу з кризи не відбулося. Навпаки, старанно підібране М. Сидоржевським Правління НСПУ своїми рішеннями від 03 грудня 2015 року та від 21.06.2019 року за цінами, які у десятки разів нижчі від ринкових, без конкурсів і тендерів продало спілчанське майно у Одеському Будинку творчості та у колишній поліклініці НСПУ  у м. Києві по вул. Рейтарській, внаслідок чого усі письменники – члени НСПУ втратили понад 12 мільйонів гривень. За спроби відновити справедливість повністю підконтрольні голові НСПУ М. Сидоржевському Ревізійна комісія, Секретаріат і Правління НСПУ  у відповідь на конкретні докази при зловживання стали на захист тих, то розікрав майно Спілки, а найбільш активних шукачів правди голову Київської міської організації НСПУ Володимира Даниленка та голову Київської обласної організації НСПУ Анатолія Гая в порушення чинного законодавства (статтею 147.1 Кодексу Законів про працю України унормовано, що звільняти обраного на виборну штатну посаду має право лише та організація, яка обрала його)  звільнили з посад та виключили з членів НСПУ.

15 лютого 2019 року керівництво НСПУ  з власної ініціативи скликало позачергові загальні збори членів КОО НСПУ з метою змусити письменників Київщини підтримати керівництво НСПУ щодо звільнення А. Гая з посади голови КОО НСПУ. Але майже двогодинне переконування, умовляння і навіть залякування з боку голови НСПУ М. Сидоржевського не дало бажаного результату: лише три письменники з шести десятків членів КОО НСПУ. підтримали рішення Правління НСПУ про виключення А. Гая з НСПУ і звільнення з посади КОО НСПУ.

До остаточного вирішення питання правомірності рішення Правління НСПУ в суді, щодо виключення Анатолія Гая з членів НСПУ та звільнення його з  займаної посади, виконувати обов’язки голови Київської обласної організації НСПУ збори доручили його заступнику Володимиру Бубирю. Щоб вирішити конфлікт цивілізованим способом ( у судовому порядку), це рішення підтримав і Анатолій Гай.  Однак майже рік іде затягування судового розгляду цього питання.

Як наслідок, конфлікт триває і досі:  передані А. Гаєм і В. Даниленком заяви та докази про крадіжку спілчанського майна перебувають на пасивному «розгляді» у правоохоронних органах, а звільнені письменники добиваються своїх прав у судах.

Джерело

• http://www.koonspu.org/index.php/istoriia 25 листопада 2020