FANDOM


Anatoliy Kinakh

Анатолій Кінах, 2012

Анатолій Кирилович Кінах (народився 4.8.1954) — український політик і громадський діяч. Колишній Прем'єр-міністр України (2001-2002), Секретар Ради національної безпеки і оборони України (2005-2006), міністр економіки України (2007). Народний депутат України 1-го, 3-го, 5-го, 6-го, 7-го скликання.

Голова Партії промисловців і підприємців України, президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова ради МКПП.

Життєпис Редагувати

Закінчив Ленінградський кораблебудівний інститут 1978 року за спеціальністю інженер-суднобудівник.

1978—1981 — докмайстер 7-го військового заводу, Таллінн.

1981—1992 — майстер, заступник начальника, начальник виробничо-диспетчерського відділу заводу «Океан», Миколаїв.

1990—1992 — народний депутат України 12(1) скликання від Корабельного виборчого округу № 284 Миколаївської області. Член Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством (червень 1990-червень 1992). Входив до Народної Ради. На час виборів: Суднобудівний завод «Океан», начальник виробничо-диспетчерського відділу, член КПРС. 1-й тур: на вибори прийшло 76,0 % виборців, за 31,2 %. 2-й тур: на вибори прийшло 66,0 % виборців, за 59,9 %. 4 суперники (основний — В. К. Новожилов, народився 1949 року, Миколаївський МК КПУ, 1-й секретар, 1-й тур — 27,2 %, 2 тур — 33,4 %).

1992—1994 — представник Президента України в Миколаївській області.

1994—1995 — голова Миколаївської обласної ради депутатів.

1995—1996 — віце-прем'єр-міністр України з питань промислової політики.

Із 1996 року — президент Української спілки промисловців і підприємців.

Член Політради (1996—2000) і політвиконкому Народно-демократичної партії (1997—2000), заступник голови НДП з питань економічної політики (1998—2000).

1999 — перший віце-прем'єр-міністр України.

Від 2000 року — голова Партії промисловців і підприємців України.

У 2001—2002 роках — Прем'єр-міністр України.

2002 року обраний народним депутатом України 4-го скликання від блоку «За єдину Україну!», № 2 у списку. На час виборів: Прем'єр-міністр України, член ПППУ. Зняв кандидатуру.

2004 — кандидат на пост президента України. У першому турі посів 6 місце. У другому турі підтримав Віктора Ющенка. Один із лідерів Помаранчевої революції.

4 лютого 2005 року призначений на пост першого віце-прем'єр-міністра України.

Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-04.2007 від Блоку «Наша Україна», № 2 у списку. На час виборів: Секретар Ради національної безпеки і оборони України, член ПППУ. Член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони (з липня 2006).

У 2007 році потрапив у центр скандалу, який став причиною початку в Україні парламентської кризи. Причиною став перехід депутатів із фракції «Наша Україна» в Партію регіонів. Серед так званих тушок був і Анатолій Кінах. Після цього 21 березня 2007 року Анатолія Кінаха призначено міністром економіки України в уряді Януковича. Подальша парламентська криза стала причиною розпуску Віктором Ющенком Верховної Ради України[1].

Народний депутат України 6-го скликання 11.2007-12.2012 від Партії регіонів, № 53 в списку. На час виборів: Міністр економіки України, безпартійний. Член фракції Партії регіонів (з 11.2007). Член Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 12.2007), голова підкомітету з питань оборонно-промислового комплексу та військово-технічного співробітництва (з 02.2008).

10 жовтня 2008 року вступив до Партії регіонів[2][3]

Народний депутат України 7-го скликання з 12.2012 від Партії регіонів, № 59 у списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з 12.2012). Перший заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 12.2012).

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[4]

16 січня 2014 року голосував за закони, які суперечать Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прямо суперечать зобов'язанням і обов'язкам України як члена ООН, Ради Європи та ОБСЄ.[5]

На парламентських виборах в Україні 2014 року балотувався за одномандатним округом № 127 (Миколаївська область) як самовисуванець.

Співпрацює з журналом «Інтелектуальна власність»[6].

Статки Редагувати

Станом на березень 2015, власник 90 % ТРЦ «Подоляни» (Тернопіль).[7]

Родина Редагувати

  • Дружина: Марина Володимирівна (1960) — журналіст, прес-секретар УСПП.
  • Дочки: Наталя (1980), Зоя (1984), Софія (2000).

Звання Редагувати

  • Військове звання — полковник.
  • Державний службовець 1-го рангу (1994).

Державні нагороди Редагувати

  • Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (2007)[8], V ст. (2004)[9]
  • Орден «За заслуги» III ст. (2011)[10]
  • Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).

Примітки Редагувати

  1. http://www.facenews.ua/file/2011/47761/
  2. Портал «Велика політика»
  3. «Пискун и Кинах решили заткнуть собой брешь в рядах ПР, пробитую Чорновилом и Богатыревой» «ОБКОМ» 10 Жовтня 2008 (рос.)
  4. [ Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів — антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»]
  5. Результати поіменного голосування за проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№ 3879) — за основу і в цілому
  6. [1]
  7. Василь Чубак хоче стати головою Тернопільської ОДА?
  8. Указ Президента України № 21/2007 від 18 січня 2007 року «Про відзначення державними нагородами України»
  9. Указ Президента України № 866/2004 від 4 серпня 2004 року «Про нагородження А. Кінаха орденом князя Ярослава Мудрого»
  10. Указ Президента України № 845/2011 від 23 серпня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»

Джерела та література Редагувати

  • В. В. Головко. Кінах Анатолій Кирилович // ЕІУ
  • С. М. Горбань. Кінах Анатолій Кирилович // ЕСУ
  • Л. В. Губерський. Кінах Анатолій Кирилович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • В. Головко. Кінах Анатолій Кирилович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.330 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання Редагувати

Community content is available under CC-BY-SA unless otherwise noted.